Навіщо всиновлювати

Навіщо всиновлювати

«Ось піст, який Я вибрав: дозволь кайдани неправди, розв'яжи узи ярма, і пригноблених відпусти на волю, і розірві всяке ярмо; розділи з голодним хліб твій, і бідних, що блукають, введи до дому; коли побачиш голого, одягни його, і від однокровного твого не ховайся...”

Усиновлення, опікунство чи інша форма посвяти себе якійсь “чужій” дитині потребує прояву певної жертовності. Виховання дітей – це не легка праця. Виховання емоційно травмованих дітей складно тим паче. І хоча радість та задоволення від спілкування з ними гарантована усиновлювачам, простого бажання реалізувати себе в дитині може бути недостатньо, щоб подолати пов'язані з усиновленням труднощі та виклики.

Навіщо всиновлювати дитину? Тому що це поважно, прикольно, і так зробив ваш пастор? Ні. Тому що у цьому світі є реальна потреба. У цьому світі також є ті, кого Бог реально закликає почути і відповісти на неї.

1. Життя кожної дитини має безумовну та незмірну цінність

Ми готові померти за дітей. І це природно та здорово. Так створив і задумав нас Бог. Але на землі мешкає 8 мільйонів, а в Україні 30 тисяч дітей, які втратили батьків. Вони – діти, їхній добробут залежить від нас, дорослих. Їхнє життя було зачате тим самим Творцем, що й життя “домашніх” дітей. І вона важливіша за щось матеріальне в цьому світі.

2. Бог “одиноких вводить у дім”

До другого приходу нашого Господа на землю лихо завжди супроводжуватиме нас. А це означає, що діти неминуче ставатимуть сиротами. І хоча головним пріоритетом для вирішення проблеми сирітства (особливо соціального) має бути його попередження, а потім пошук сімейного устрою серед рідні та близького оточення дитини, у випадках же, коли це неможливо, дитина, яка залишилася на самоті, повинна знайти місце в сім'ї тих, хто любить Бога. Це досить непросте рішення, але Бог зробив це для нас, і в Нього, як і у нас, не було гарантій нашої подяки та можливості відшкодування збитків. За людськими мірками відсоткове співвідношення успіху Його жертва “не вартувала того”. І навіть ті з нас, хто прийняв дар Божественного усиновлення, характером і серцем часто не схожі на Його “єдинородного” Сина. Але Бог не залишив нас сиротами. Наша ж допомога дітям дуже часто вимірюється мільйонами, але так і не позбавляє їхнього сирітства.

3. Діти потребують виховання

Бог створив сім'ю, щоб там росли діти. Для того щоб вирости здоровою та свідомою особистістю більшості з нас у процесі становлення необхідно мати позитивні приклади дорослих людей, відповідно до яких ми формуємо свій світогляд та життєві принципи. Діти навчаються на тому, що бачать більше, ніж на тому, що чують. В інтернатній установі у дітей майже немає можливості бачити інших дорослих у природній життєвій обстановці, де вони приймають рішення та вирішують проблеми, відпочивають та радіють, сумують, розчаровуються та прощають. Без люблячого, мудрого та чуйного виховання, без тепла та напряму дитині майже неможливо зрозуміти та усвідомити найважливіші істини життя.

4. Життя та майбутнє дітей-сиріт під загрозою

Те, через що проходять багато дітей, багатьом з нас неможливо уявити. Залишаючись із життям віч-на-віч, вони зазнають насильства, жорстокості, переносять поневіряння, почуваються покинутими і непотрібними, а в якийсь момент перестають відчувати взагалі. Не повинно бути так. Життя надто небезпечне, щоб діти подорожували його стежками одні. Як наслідок – більша їх частина (70%) гине на її поворотах: наркотики, проституція, в'язниця, самогубство, депресія, розлад особистості, розлад нервової системи, зруйновані власні сім'ї, залишені власні діти. Це реальні факти, що відбуваються з реальними дітьми у нашій країні. Життя стоять на руїнах, у них часто діють прокльони попередніх поколінь. Їм потрібно, щоб хтось став за них у проломі, покрив їх захисною благодаттю та відновив зруйновану основу.

«…Тоді відкриється, як зоря, світло твоє, і зцілення твоє скоро зросте, і твоя правда піде перед тобою, і слава Господня буде супроводжувати тебе. Тоді ти покличеш, і Господь почує; заволаєш, і Він скаже: "Ось Я!" – Пророк Ісайя, розділ 58

Контактна інформація:
adoptua@ukr.net
+380 44 529 3474